непрозорий
НЕПРОЗО́РИЙ, а, е.
1. Який не пропускає через себе промені світла; який не просвічує наскрізь.
В кутку на покуті, од малесеньких віконець з непрозорими шибками, було сливе поночі (І. Нечуй-Левицький);
Під дією світла знижується якість молока. У нас значна кількість молока надходить в продаж в непрозорій тарі з спеціального паперу (з наук. літ.).
2. У якому або крізь який не можна нічого побачити, розглядіти; непроглядний, непроникливий.
– Застогнав [ведмідь] – так тяжко, так жалібно, мов грішна душа на муках, – і повалився додолу, щез у непрозорій пітьмі (І. Франко);
Наліг туман на воду й береги, Густий і непрозорий (М. Рильський);
* Образно. [Мавка:] У тебе голос чистий, як струмок, а очі – непрозорі (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)