непроторенний

НЕПРОТОРЕ́ННИЙ, а, е, розм.

Для якого дуже характерні певні негативні ознаки, якості (перев. про дурня, шахрая, ледаря, п'яницю, злодія, негідника тощо); неприторенний.

Непроторенні дурні (Марко Вовчок);

Непроторенний злодій (Номис).

Значення в інших словниках

1. непроторенний — непроторе́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непроторенний — -а, -е. Такий, якого ще не проторили; незвіданий, невідомий.  Великий тлумачний словник сучасної мови