непідвладний
НЕПІДВЛА́ДНИЙ, а, е.
Який не перебуває під владою в кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь.
[Неофіт-раб:] Я .. здолаю жити не рабом злиденним, а вільним, непідвладним (Леся Українка);
Дальшою ставала [Вутанька] для нього [Левченка] самого, недосяжною, непідвладною йому (О. Гончар);
// перен. Який не залежить від волі, свідомості і т. ін.
Хвороба здатна штовхнути Жанну на який завгодно непідвладний розумові вчинок (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)