непідвладний

НЕПІДВЛА́ДНИЙ, а, е. Який не перебуває під владою в кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь.

[Неофіт-раб:] Я.. здолаю жити не рабом злиденним, а вільним, непідвладним (Л. Укр., II, 1951, 240);

Дальшою ставала [Вутанька] для нього [Левченка] самого, недосяжною, непідвладною йому (Гончар, II, 1959, 192);

// перен. Який не залежить від волі, свідомості і т. ін.

Хвороба здатна штовхнути Жанну на який завгодно непідвладний розумові вчинок (Руд., Остання шабля, 1959, 555).

Значення в інших словниках

1. непідвладний — непідвла́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непідвладний — див. НЕЗАЛЕЖНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. непідвладний — див. непокірний; непохитний  Словник синонімів Вусика
4. непідвладний — -а, -е. Який не перебуває під владою в кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь. || перен. Який не залежить від волі, свідомості і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. непідвладний — НЕПІДВЛА́ДНИЙ, а, е. Який не перебуває під владою в кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь. [Неофіт-раб:] Я .. здолаю жити не рабом злиденним, а вільним, непідвладним (Леся Українка); Дальшою ставала [Вутанька] для нього [Левченка] самого...  Словник української мови у 20 томах