непідкорений
НЕПІДКО́РЕНИЙ, а, е.
Якого не підкорили.
Заграй, сивий Дніпре, вітрами подми, Щоб бачили ми твої хвилі ревучі, Батьків непідкорених, доли і кручі, Стежки й дороги, де виросли ми! (А. Малишко);
* Образно. Це ж вкраїнська земля з верховин промовля Непідкореним духом могучим (Л. Забашта).
Словник української мови (СУМ-20)