непідкупний

НЕПІДКУ́ПНИЙ, а, е.

Якого не можна підкупити; який не зрадить своєму обов'язку.

[Д. Жуан:] Всі слуги – суворі, збройні, непідкупні (Леся Українка);

Серед учителів школи підібралось немало чесних, непідкупних людей (О. Гончар);

// Власт. такій людині.

Дав ти синам свою душу... Правду свою непідкупну і совість (Л. Забашта).

Значення в інших словниках

1. непідкупний — непідку́пний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непідкупний — див. ВІРНИЙ  Словник синонімів Караванського
3. непідкупний — див. непохитний; чесний  Словник синонімів Вусика
4. непідкупний — -а, -е. Якого не можна підкупити; який не зрадить своєму обов'язку. || Власт. такій людині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. непідкупний — ВІ́РНИЙ (який відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях, нездатний на зраду), ВІ́ДДАНИЙ, НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, НЕЗРА́ДНИЙ рідше, НЕЗМІ́ННИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ПОСТІ́ЙНИЙ, НЕПІДКУ́ПНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ. З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М.  Словник синонімів української мови
6. непідкупний — НЕПІДКУ́ПНИЙ, а, е. Якого не можна підкупити; який не зрадить своєму обов’язку. [Д. Жуан:] Всі слуги — суворі, збройні, непідкупні (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах