непізнаванний
НЕПІЗНАВА́ННИЙ, а, е.
Недоступний для пізнання.
Постмодерністський антураж покликаний затвердити status quo, за яким художник є істотою епізнаванною і безпомилково недоторканною водночас (з наук.-попул. літ.);
// у знач. ім. непізнава́нне, ного, с. Те, чого не можна пізнати.
Який світ ми бачимо в них [баладах А. Міцкевича]? Це світ загадковий, .. світ хистких видінь, світ чудного й непізнаванного (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)