непізнаванний

непізнава́нний

-а, -е.

Недоступний для пізнання.

|| у знач. ім. непізнаванне, -ного, с. Те, чого не можна пізнати.

Значення в інших словниках

1. непізнаванний — непізнава́нний прикметник якого не можна пізнати  Орфографічний словник української мови
2. непізнаванний — НЕПІЗНАВА́ННИЙ, а, е. Недоступний для пізнання. Постмодерністський антураж покликаний затвердити status quo, за яким художник є істотою епізнаванною і безпомилково недоторканною водночас (з наук.-попул. літ.); // у знач. ім. непізнава́нне, ного...  Словник української мови у 20 томах
3. непізнаванний — НЕПІЗНА́ННИЙ (недоступний для пізнання), НЕПІЗНАВА́ННИЙ, ТРАНСЦЕНДЕ́НТНИЙ філос. Нема речей непізнанних, а є лише досі ще не пізнані (М. Рильський). — Пор. 1. незрозумі́лий.  Словник синонімів української мови
4. непізнаванний — НЕПІЗНАВА́ННИЙ, а, е. Недоступний для пізнання. Вейсманізм-морганізм.. не визнає успадковування набутих організмами ознак у поколіннях, вважаючи вічною, постійною, непізнаванною речовину спадковості (Наука.., 9, 1956, 29); // у знач.ім.  Словник української мови в 11 томах