нерадо
НЕРА́ДО.
Присл. до нера́дий.
Тугар Вовк якось немов нерадо слухав тої бесіди своєї доньки (І. Франко);
Пасажири нерадо заходили в каюти (Мирослав Ірчан).
Словник української мови (СУМ-20)НЕРА́ДО.
Присл. до нера́дий.
Тугар Вовк якось немов нерадо слухав тої бесіди своєї доньки (І. Франко);
Пасажири нерадо заходили в каюти (Мирослав Ірчан).
Словник української мови (СУМ-20)