нерадо
НЕРА́ДО. Присл. до нера́дий.
Тугар Вовк якось немов нерадо слухав тої бесіди своєї доньки (Фр., VI, 1956, 20);
Пасажири нерадо заходили в каюти (Ірчан, II, 1958, 326).
Словник української мови (СУМ-11)НЕРА́ДО. Присл. до нера́дий.
Тугар Вовк якось немов нерадо слухав тої бесіди своєї доньки (Фр., VI, 1956, 20);
Пасажири нерадо заходили в каюти (Ірчан, II, 1958, 326).
Словник української мови (СУМ-11)