нервово
НЕРВО́ВО, присл.
1. Збуджено, роздратовано.
Гнат мовчав і нервово теребив шапку (М. Коцюбинський);
Орися сидить принишкло, нервово перебирає пальцями оборочку фартушка (Григорій Тютюнник).
2. Гарячково, судомисто.
Заридала [Василина] голосно, нервово, затуливши лице долонями (І. Нечуй-Левицький);
Сержанта затрясло. Повіки його нервово засіпалися (О. Гончар).
3. перен. Різко, поривчасто, напружено.
Малий годинник нервово забився, затріпотів, чітко затакав (Мирослав Ірчан);
Моталка починає густи нервово в моїй руці (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)