нервуючий

НЕРВУ́ЮЧИЙ, а, е.

Який роздратовує, нервує кого-небудь.

Робітники гуртом ухопилися за трос, і він, розмотуючись, шкварчав нервуючим скрипом (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. нервуючий — -а, -е. Який нервує, роздратовує; надто різкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. нервуючий — НЕРВУ́ЮЧИЙ, а, е. Який нервує, роздратовує; надто різкий. Робітники гуртом ухопилися за трос, і він, розмотуючись, шкварчав нервуючим скрипом (Ле, Міжгір’я, 1953, 273).  Словник української мови в 11 томах