нервуючий
НЕРВУ́ЮЧИЙ, а, е.
Який роздратовує, нервує кого-небудь.
Робітники гуртом ухопилися за трос, і він, розмотуючись, шкварчав нервуючим скрипом (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нервуючий — -а, -е. Який нервує, роздратовує; надто різкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нервуючий — НЕРВУ́ЮЧИЙ, а, е. Який нервує, роздратовує; надто різкий. Робітники гуртом ухопилися за трос, і він, розмотуючись, шкварчав нервуючим скрипом (Ле, Міжгір’я, 1953, 273). Словник української мови в 11 томах