1. Словник української мови в 11 томах

нервуючий

НЕРВУ́ЮЧИЙ, а, е. Який нервує, роздратовує; надто різкий.

Робітники гуртом ухопилися за трос, і він, розмотуючись, шкварчав нервуючим скрипом (Ле, Міжгір’я, 1953, 273).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нервуючий — -а, -е. Який нервує, роздратовує; надто різкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нервуючий — НЕРВУ́ЮЧИЙ, а, е. Який роздратовує, нервує кого-небудь. Робітники гуртом ухопилися за трос, і він, розмотуючись, шкварчав нервуючим скрипом (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах