НЕРВУ́ЮЧИЙ, а, е. Який нервує, роздратовує; надто різкий.
Робітники гуртом ухопилися за трос, і він, розмотуючись, шкварчав нервуючим скрипом(Ле, Міжгір’я, 1953, 273).
Джерело: Словник української мови (СУМ-11)на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
нервуючий —
-а, -е. Який нервує, роздратовує; надто різкий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нервуючий —
НЕРВУ́ЮЧИЙ, а, е. Який роздратовує, нервує кого-небудь. Робітники гуртом ухопилися за трос, і він, розмотуючись, шкварчав нервуючим скрипом (Іван Ле).
Словник української мови у 20 томах