нерозважливий
НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, а, е.
1. Те саме, що нерозсу́дливий.
Сорок п'ять років тому він, тоді ще нерозважливий парубчак, грубо образив матір (І. Сенченко).
2. Те саме, що нерозва́жний 2, 3.
Звіривши матері всі свої жалі, виливши на її могилу тяжку нерозважливу нудьгу, Улька поверталася додому з полегшеним серцем (С. Добровольський);
Який непродуманий, нерозважливий вчинок дозволив собі Саїд! (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)