нерозважливий

НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, а, е.

1. Те саме, що нерозсу́дливий.

Сорок п’ять років тому він, тоді ще нерозважливий парубчак, грубо образив матір (Сенч., На Бат. горі, 1960, 53).

2. Те саме, що нерозва́жний 2, 3.

Звіривши матері всі свої жалі, виливши на її могилу тяжку нерозважливу нудьгу, Улька поверталася додому з полегшеним серцем (Добр., Ол. солдатики, 1961, 156);

Який непродуманий, нерозважливий вчинок дозволив собі Саїд! (Ле, Міжгір’я, 1953, 368).

Значення в інших словниках

1. нерозважливий — (який діє без обдумування) нерозважний, непоміркований, нерозсудливий, (без обережності), необачливий, необачний, (без передбачення наслідків) необережний.  Словник синонімів Полюги
2. нерозважливий — нерозва́жливий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. нерозважливий — Нерозважний, нерозсудливий, непоміркований, легковажний.  Словник синонімів Караванського
4. нерозважливий — див. дурний; легковажний  Словник синонімів Вусика
5. нерозважливий — -а, -е. 1》 Те саме, що нерозсудливий. 2》 Те саме, що нерозважний 2), 3)  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. нерозважливий — НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, а, е. 1. Те саме, що нерозсу́дливий. Сорок п'ять років тому він, тоді ще нерозважливий парубчак, грубо образив матір (І. Сенченко). 2. Те саме, що нерозва́жний 2...  Словник української мови у 20 томах
7. нерозважливий — НЕВТІ́ШНИЙ (про важкий психічний стан, почуття, плач і т. ін. — який неможливо втішити чим-небудь, заспокоїти), БЕЗУТІ́ШНИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ, НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, НЕВТИШИ́МИЙ, БЕЗВИ́ХІДНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови