нерозважливо
НЕРОЗВА́ЖЛИВО. Присл. до нерозва́жливий 2.
Юрко подумав, що дівчина робить нерозважливо, співаючи в такий час (Коз., Вибр., 1947, 73).
Словник української мови (СУМ-11)НЕРОЗВА́ЖЛИВО. Присл. до нерозва́жливий 2.
Юрко подумав, що дівчина робить нерозважливо, співаючи в такий час (Коз., Вибр., 1947, 73).
Словник української мови (СУМ-11)