нерозважливість
НЕРОЗВА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до нерозва́жливий;
// Нерозважливий вчинок.
Генерал пройшов, але Арсень схопив гвинтівку, націлився в окоп, на те місце, де ..ось проходив він, І чекав. Чекав, картаючи себе за злочинну нерозважливість (Ле, Мої листи, 1945, 157).
Словник української мови (СУМ-11)