нерозважливість
НЕРОЗВА́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж.
Абстр. ім. до нерозва́жливий.
Він розуміє, що завдячує Коб'якові, його нерозважливості сьогоднішню перемогу над родовичами (В. Малик);
// Нерозважливий вчинок.
Генерал пройшов, але Арсень схопив гвинтівку, націлився в окоп, на те місце, де .. ось проходив він, І чекав. Чекав, картаючи себе за злочинну нерозважливість (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)