Словник української мови в 11 томах

нерозбірний

НЕРОЗБІРНИ́Й, а́, е́. Якого не можна розібрати на частини.

Мають [теплиці] дерев’яну розбірну або залізобетонну нерозбірну покрівлю (Овоч. закр. і відкр. грунту,1957,105).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нерозбірний — нерозбірни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. нерозбірний — -а, -е. Якого не можна розібрати на частини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нерозбірний — НЕРОЗБІРНИ́Й, а́, е́. Якого не можна розібрати на частини. Мають [теплиці] дерев'яну розбірну або залізобетонну нерозбірну покрівлю (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. нерозбірний — Нерозбі́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)