нерозпуклий
НЕРОЗПУ́КЛИЙ, а, е.
Який ще не розтулився, не розпустився (про бруньки, квіти і т. ін.).
Не рекомендується збирати відпалі віночки [дивини] з землі, а також виривати з прицвітних листків нерозпуклі віночки (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)