нерозпуклий
НЕРОЗПУ́КЛИЙ, а, е. Який ще не розтулився, не розпустився (про бруньки, квіти і т. ін.).
Не рекомендується збирати відпалі віночки [дивини] з землі, а також виривати з прицвітних листків нерозпуклі віночки (Лікар. рослини, 1958, 132).
Словник української мови (СУМ-11)