нерозпізнаний

НЕРОЗПІ́ЗНАНИЙ, а, е.

1. Якого важко відрізнити, розпізнати.

Тихо навколо й не тихо. Все сповнене особливих, нерозпізнаних звуків (Довж., І, 1958, 87);

Кажани грудками падали на білі чалми товстих ішанів та на парусові костюми невідомих, у тіні нерозпізнаних людей (Ле, Міжгір’я, 1953, 199).

2. Те саме, що непі́знаний.

В останні секунди свого віку він увесь тягнеться до нерозпізнаної грані майбутнього, яка от-от мала розкритись перед ним (Стельмах, II, 1962, 205).

Значення в інших словниках

1. нерозпізнаний — нерозпі́знаний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нерозпізнаний — -а, -е. 1》 Якого важко відрізнити, розпізнати. 2》 Те саме, що непізнаний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нерозпізнаний — НЕРОЗПІ́ЗНАНИЙ, а, е. 1. Якого важко відрізнити від інших, розпізнати. Тихо навколо й не тихо. Все сповнене особливих, нерозпізнаних звуків (О.  Словник української мови у 20 томах