нерівня
НЕРІ́ВНЯ, і, ч. і ж., розм.
Людина, неоднакова або непорівнянна з ким-небудь у чомусь.
Тяжко, діти, Вік одинокому прожить, А ще гірше, мої квіти, Нерівню в світі полюбить (Т. Шевченко);
Федорові було так приємно слухати Катерину, яка знала, здавалося, все, легко давала відповідь на перше-ліпше питання. Нерівня він їй, нерівня... (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)