несвіжий

НЕСВІ́ЖИЙ, а, е.

1. Який втратив свої природні властивості.

В руці любовно зважив [Миронич] кристалик апатиту, Похожий на засохлий, брудний, несвіжий сніг (М. Бажан).

2. Який був у вжитку, у використанні (про одяг); заношений, брудний.

На ньому була несвіжа сорочка, розхристана на грудях (Григорій Тютюнник);

Воєнлікар був у несвіжому халаті і в пом'ятій шапочці (Ю. Бедзик).

3. Зіпсований (про продукти харчування).

Несвіжа ковбаса.

4. перен. Який почуває ослаблення, втому.

Зморилися здорово, так, що весь час по роботі лежав та й тепер такий несвіжий, важкий (М. Коцюбинський);

Все тіло у Соломії боліло, як побите. Важкі повіки мимохіть спускались на очі, голова була несвіжа (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. несвіжий — (який через давність втратив свої якості) залежаний, злежаний, розм. (перетриманий) старий, давнішній, (про вигляд, зокрема людини) пом'ятий, прим'ятий.  Словник синонімів Полюги
2. несвіжий — несві́жий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. несвіжий — див. смердючий  Словник синонімів Вусика
4. несвіжий — -а, -е. 1》 Який втратив свої природні властивості. 2》 Який був у вжитку, у використанні (про одяг); заношений, брудний. 3》 перен. Який почуває ослаблення, втому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. несвіжий — БРУДНИ́Й (про зовнішній вигляд кого-, чого-небудь — покритий брудом, немитий і т. ін.), ЗАБРУ́ДНЕНИЙ, ЗАМА́ЗАНИЙ розм., ВИ́МАЗАНИЙ розм., ЗАВО́ЖЕНИЙ розм., ЗАМА́ЩЕНИЙ розм., ЗАВА́ЛЯНИЙ діал.; ЗАМУ́РЗАНИЙ розм., ЗАШМАРО́ВАНИЙ розм., МУРЗА́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. несвіжий — НЕСВІ́ЖИЙ, а, е. 1. Який втратив свої природні властивості. В руці любовно зважив [Миронич] кристалик апатиту, Похожий на засохлий, брудний, несвіжий сніг (Бажан, Вибр., 1940, 133). 2. Який був у вжитку, у використанні (про одяг); заношений, брудний.  Словник української мови в 11 томах