несвіжий

несві́жий

-а, -е.

1》 Який втратив свої природні властивості.

2》 Який був у вжитку, у використанні (про одяг); заношений, брудний.

3》 перен. Який почуває ослаблення, втому.

Значення в інших словниках

1. несвіжий — (який через давність втратив свої якості) залежаний, злежаний, розм. (перетриманий) старий, давнішній, (про вигляд, зокрема людини) пом'ятий, прим'ятий.  Словник синонімів Полюги
2. несвіжий — несві́жий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. несвіжий — див. смердючий  Словник синонімів Вусика
4. несвіжий — НЕСВІ́ЖИЙ, а, е. 1. Який втратив свої природні властивості. В руці любовно зважив [Миронич] кристалик апатиту, Похожий на засохлий, брудний, несвіжий сніг (М. Бажан). 2. Який був у вжитку, у використанні (про одяг); заношений, брудний.  Словник української мови у 20 томах
5. несвіжий — БРУДНИ́Й (про зовнішній вигляд кого-, чого-небудь — покритий брудом, немитий і т. ін.), ЗАБРУ́ДНЕНИЙ, ЗАМА́ЗАНИЙ розм., ВИ́МАЗАНИЙ розм., ЗАВО́ЖЕНИЙ розм., ЗАМА́ЩЕНИЙ розм., ЗАВА́ЛЯНИЙ діал.; ЗАМУ́РЗАНИЙ розм., ЗАШМАРО́ВАНИЙ розм., МУРЗА́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. несвіжий — НЕСВІ́ЖИЙ, а, е. 1. Який втратив свої природні властивості. В руці любовно зважив [Миронич] кристалик апатиту, Похожий на засохлий, брудний, несвіжий сніг (Бажан, Вибр., 1940, 133). 2. Який був у вжитку, у використанні (про одяг); заношений, брудний.  Словник української мови в 11 томах