1. Великий тлумачний словник сучасної мови

несвіжий

несві́жий

-а, -е.

1》 Який втратив свої природні властивості.

2》 Який був у вжитку, у використанні (про одяг); заношений, брудний.

3》 перен. Який почуває ослаблення, втому.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несвіжий — (який через давність втратив свої якості) залежаний, злежаний, розм. (перетриманий) старий, давнішній, (про вигляд, зокрема людини) пом'ятий, прим'ятий. Словник синонімів Полюги
  2. несвіжий — несві́жий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. несвіжий — див. смердючий Словник синонімів Вусика
  4. несвіжий — НЕСВІ́ЖИЙ, а, е. 1. Який втратив свої природні властивості. В руці любовно зважив [Миронич] кристалик апатиту, Похожий на засохлий, брудний, несвіжий сніг (М. Бажан). 2. Який був у вжитку, у використанні (про одяг); заношений, брудний. Словник української мови у 20 томах
  5. несвіжий — БРУДНИ́Й (про зовнішній вигляд кого-, чого-небудь — покритий брудом, немитий і т. ін.), ЗАБРУ́ДНЕНИЙ, ЗАМА́ЗАНИЙ розм., ВИ́МАЗАНИЙ розм., ЗАВО́ЖЕНИЙ розм., ЗАМА́ЩЕНИЙ розм., ЗАВА́ЛЯНИЙ діал.; ЗАМУ́РЗАНИЙ розм., ЗАШМАРО́ВАНИЙ розм., МУРЗА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. несвіжий — НЕСВІ́ЖИЙ, а, е. 1. Який втратив свої природні властивості. В руці любовно зважив [Миронич] кристалик апатиту, Похожий на засохлий, брудний, несвіжий сніг (Бажан, Вибр., 1940, 133). 2. Який був у вжитку, у використанні (про одяг); заношений, брудний. Словник української мови в 11 томах