1. Словник української мови в 11 томах

несвіжий

НЕСВІ́ЖИЙ, а, е.

1. Який втратив свої природні властивості.

В руці любовно зважив [Миронич] кристалик апатиту, Похожий на засохлий, брудний, несвіжий сніг (Бажан, Вибр., 1940, 133).

2. Який був у вжитку, у використанні (про одяг); заношений, брудний.

На ньому була несвіжа сорочка, розхристана на грудях (Тют., Вир, 1964, 381);

Воєнлікар був у несвіжому халаті і в пом’ятій шапочці (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 36).

3. перен. Який почуває ослаблення, втому.

Зморилися здорово, так, що весь час по роботі лежав та й тепер такий несвіжий, важкий (Коцюб., III, 1956, 140);

Все тіло у Соломії боліло, як побите. Важкі повіки мимохіть спускались на очі, голова була несвіжа (Коцюб., І, 1955, 363).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несвіжий — (який через давність втратив свої якості) залежаний, злежаний, розм. (перетриманий) старий, давнішній, (про вигляд, зокрема людини) пом'ятий, прим'ятий. Словник синонімів Полюги
  2. несвіжий — несві́жий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. несвіжий — див. смердючий Словник синонімів Вусика
  4. несвіжий — -а, -е. 1》 Який втратив свої природні властивості. 2》 Який був у вжитку, у використанні (про одяг); заношений, брудний. 3》 перен. Який почуває ослаблення, втому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. несвіжий — НЕСВІ́ЖИЙ, а, е. 1. Який втратив свої природні властивості. В руці любовно зважив [Миронич] кристалик апатиту, Похожий на засохлий, брудний, несвіжий сніг (М. Бажан). 2. Який був у вжитку, у використанні (про одяг); заношений, брудний. Словник української мови у 20 томах
  6. несвіжий — БРУДНИ́Й (про зовнішній вигляд кого-, чого-небудь — покритий брудом, немитий і т. ін.), ЗАБРУ́ДНЕНИЙ, ЗАМА́ЗАНИЙ розм., ВИ́МАЗАНИЙ розм., ЗАВО́ЖЕНИЙ розм., ЗАМА́ЩЕНИЙ розм., ЗАВА́ЛЯНИЙ діал.; ЗАМУ́РЗАНИЙ розм., ЗАШМАРО́ВАНИЙ розм., МУРЗА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови