несердитий
НЕСЕРДИ́ТИЙ, а, е.
Несхильний гніватися, сердитися.
– Це вже батько розходився, – думав Йон про галасуватого та несердитого батька (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)НЕСЕРДИ́ТИЙ, а, е.
Несхильний гніватися, сердитися.
– Це вже батько розходився, – думав Йон про галасуватого та несердитого батька (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)