несердитий
НЕСЕРДИ́ТИЙ, а, е. Несхильний гніватися, сердитися.
— Це вже батько розходився, — думав Йон про галасуватого та несердитого батька (Коцюб., І, 1955, 237).
Словник української мови (СУМ-11)НЕСЕРДИ́ТИЙ, а, е. Несхильний гніватися, сердитися.
— Це вже батько розходився, — думав Йон про галасуватого та несердитого батька (Коцюб., І, 1955, 237).
Словник української мови (СУМ-11)