нескоро
НЕСКО́РО, присл.
1. Не одразу, не дуже швидко після чогось.
– Його покликано туди? – Егеж, покликано, – нескоро, роздумуючи, як його сказати, одказала Оришка (Панас Мирний);
– Дмитре, ти мене шукав? – нескоро, з тугою і прихованою надією питає [Марта] його (М. Стельмах);
// Не за короткий відрізок часу.
Скоро казку повідати, та нескоро путь верстати (Н. Забіла).
2. Не поспішаючи, повільно.
Паліїха почала читать нескоро, протяжно, як ото у церкві (Д. Мордовець).
Словник української мови (СУМ-20)