нескошений
НЕСКО́ШЕНИЙ, а, е.
Який залишився на пні, якого не скосили.
Шуміли край дороги нескошені і потолочені війною жита (І. Цюпа);
Мар'ян іде їх ганяти, щоб не толочили нескошену траву (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)НЕСКО́ШЕНИЙ, а, е.
Який залишився на пні, якого не скосили.
Шуміли край дороги нескошені і потолочені війною жита (І. Цюпа);
Мар'ян іде їх ганяти, щоб не толочили нескошену траву (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)