нескошений
НЕСКО́ШЕНИЙ, а, е. Який залишився на пні, якого не скосили.
Шуміли край дороги нескошені і потолочені війною жита (Цюпа, Назустріч.., 1958, 278);
Мар’ян іде їх ганяти, щоб не толочили нескошену траву (Чорн., Визвол. земля, 1950, 67).
Словник української мови (СУМ-11)