нескромний
НЕСКРО́МНИЙ, а, е.
1. Який любить підкреслювати свої заслуги, позитивні якості і т. ін., хизуватися ними; хвалькуватий.
Преса любить посмакувати зазвичай нескромні заяви боксерів на прес-конференціях перед боєм (з газ.).
2. Нестриманий у поведінці, словах і т. ін., певною мірою безцеремонний і нав'язливий; нетактовний.
Обоє [Федір і Олеся], захоплені любовною грою, засліплені від щастя, не помічають Тані, що майне безпорадною блідою тінню поза вікном та й сховається, боячись бути нескромною (А. Дімаров);
// Який виражає такі риси.
Психіатрія менш за все підходила для дозвільних розваг [Геннадія], для нескромної цікавості і приємного подразнення нервів (І. Волошин);
Нескромні бажання.
3. Не зовсім пристойний.
А що за декольте! Таж стидно між людьми Ходити у такій нескромній туалеті (М. Рильський);
Вітер доносить з-під лип на бульварі жарти нескромні, уривки пісень... (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)