несміло

НЕСМІ́ЛО.

Присл. до несмі́лий.

Дівчинка перша несміло підійшла до Христі (Панас Мирний);

Ромко рвав маленькі голубі квіточки, що несміло визирали з трави (Н. Кобринська).

Значення в інших словниках

1. несміло — несмі́ло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. несміло — Присл. до несмілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. несміло — НЕСМІ́ЛО. Присл. до несмі́лий. Дівчинка перша несміло підійшла до Христі (Мирний, III, 1954, 323); Ромко рвав маленькі голубі квіточки, що несміло визирали з трави (Кобр., Вибр., 1954, 156).  Словник української мови в 11 томах