несмілий
НЕСМІ́ЛИЙ, а, е.
Те саме, що несмі́ли́вий.
Серед інших дітей він несмілий і непроворний (І. Франко);
Хтось .. обізвався лагідним несмілим голоском: – Дядьку Даниле, ви не спите? (М. Стельмах);
* Образно. У вікно почав пробиватися несмілий світанок (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)