несміливість
НЕСМІ́ЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Властивість і стан за знач. несмі́ли́вий 1.
Франко покмітив, видко, мою несміливість і взяв мене попід руки та й завів у своє купе (Марко Черемшина);
Його охопила така несміливість і страх перед цією розкішшю, що він став біля дверей і не наважувався ступити кроку (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)