несміливо

НЕСМІ́ЛИ́ВО.

Присл. до несмі́ли́вий.

Василько подав їй свою чашку, промовивши тихо і несміливо якесь поздоровлення (Леся Українка);

Дівчина знизала плечима й несміливо глянула на брата (А. Головко);

* Образно. Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна (А. Хижняк).

Значення в інших словниках

1. несміливо — несмі́ли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. несміливо — Присл. до несміливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. несміливо — Боязко, незважно, незважливо, полохливо, соромливо  Словник чужослів Павло Штепа
4. несміливо — Несмі́ливо, несмі́ло, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. несміливо — НЕСМІ́ЛИ́ВО. Присл. до несмі́ли́вий. Василько подав їй свою чашку, промовивши тихо і несміливо якесь поздоровлення (Л. Укр., III, 1952, 485); Дівчина знизала плечима й несміливо глянула на брата (Головко, II, 1957, 216); Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна (Хижняк, Тамара, 1959, 170).  Словник української мови в 11 томах
6. несміливо — Несміливо, несміло нар. Несміло. Дівчина несміливо поглядала на Василя. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка