1. Словник української мови у 20 томах

несміливо

НЕСМІ́ЛИ́ВО.

Присл. до несмі́ли́вий.

Василько подав їй свою чашку, промовивши тихо і несміливо якесь поздоровлення (Леся Українка);

Дівчина знизала плечима й несміливо глянула на брата (А. Головко);

* Образно. Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна (А. Хижняк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несміливо — несмі́ли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. несміливо — Присл. до несміливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несміливо — Боязко, незважно, незважливо, полохливо, соромливо Словник чужослів Павло Штепа
  4. несміливо — Несмі́ливо, несмі́ло, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. несміливо — НЕСМІ́ЛИ́ВО. Присл. до несмі́ли́вий. Василько подав їй свою чашку, промовивши тихо і несміливо якесь поздоровлення (Л. Укр., III, 1952, 485); Дівчина знизала плечима й несміливо глянула на брата (Головко, II, 1957, 216); Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна (Хижняк, Тамара, 1959, 170). Словник української мови в 11 томах
  6. несміливо — Несміливо, несміло нар. Несміло. Дівчина несміливо поглядала на Василя. Левиц. І. Словник української мови Грінченка