несміливий
НЕСМІ́ЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Якому властиві боязливість, соромливість, нерішучість.
Вступила Параскіца до церкви, з спущеними додолу очима, несмілива, засоромлена (М. Коцюбинський);
Ніхто б не сказав, що боцман Смола – цей відважний воїн, хоробрий моряк – такий тихий і несміливий з дівчиною (Д. Ткач);
// у знач. ім. несміли́вий, вого, ч. Боязлива, соромлива, нерішуча людина.
Зашуміло село, як на пригру бджоли: сміливий і несміливий збиралися в купи, гомоніли, радились (Панас Мирний);
// Який виражає боязливість, соромливість.
В хату ввійшов Ясь. Хто б тепер пізнав Яся з тими дитячими ласкавими очима, з боязкою несміливою ходою! (І. Нечуй-Левицький);
Вона подивилася мені в вічі безконечно щасливим і несміливим поглядом (Ю. Яновський).
2. перен. Який слабо виявляється; нечітко виражений, окреслений.
З дальніх покоїв линули несміливі початкові акорди на піаніно (Олесь Досвітній);
Знову посіяв дрібний несміливий дощик (Н. Рибак).
Значення в інших словниках
- несміливий — несмі́ли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- несміливий — Боязкий, нерішучий, легкодухий, ок. оглядистий; (соромливий) сором'язний, сором'язливий, сов. конфузливий. Словник синонімів Караванського
- несміливий — див. боязкий Словник синонімів Вусика
- несміливий — [неисм’ілиевией і неисм'іливией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- несміливий — -а, -е. 1》 Якому властиві боязливість, соромливість, нерішучість. || у знач. ім. несміливий, -вого, ч. Боязлива, соромлива, нерішуча людина. || Який виражає боязливість, соромливість. 2》 перен. Який слабо виявляється; нечітко виражений, окреслений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- несміливий — БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл., СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ підсил. розм., СТРАХОПУ́ДНИЙ підсил. розм.; ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙ поет., ТРЕ́ПЕТНИЙ поет. Словник синонімів української мови
- несміливий — Несмі́ливий, -ва, -ве; несмі́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- несміливий — НЕСМІ́ЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Якому властиві боязливість, соромливість, нерішучість. Вступила Параскіца до церкви, з спущеними додолу очима, несмілива, засоромлена (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- несміливий — Несміливий, несмілий, -а, -е Несмѣлый. Словник української мови Грінченка