1. Словник української мови у 20 томах

несмертний

НЕСМЕ́РТНИЙ, а, е, поет.

1. Який завжди живе, не вмирає.

2. Який назавжди зберігається у пам'яті; безсмертний, невмирущий.

[Антей:] Іди, служи своєму меценату, забудь краси великі заповіти, забудь несмертний образ Прометея (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несмертний — несме́ртний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. несмертний — -а, -е, поет. 1》 Який завжди живе, не вмирає. 2》 Який назавжди зберігається у пам'яті; безсмертний, невмирущий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несмертний — НЕСМЕ́РТНИЙ, а, е, поет. 1. Який завжди живе, не вмирає. 2. Який назавжди зберігається у пам’яті; безсмертний, невмирущий. [Антей:] Іди, служи своєму меценату, забудь краси великі заповіти, забудь несмертний образ Прометея (Л. Укр., III, 1952, 440). Словник української мови в 11 томах