несміливість
НЕСМІ́ЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість і стан за знач. несмі́ли́вий 1.
Франко покмітив, видко, мою несміливість і взяв мене попід руки та й завів у своє купе (Черемш., Тв., 1960, 390);
Його охопила така несміливість і страх перед цією розкішшю, що він став біля дверей і не наважувався ступити кроку (Тют., Вир, 1964, 60).
Словник української мови (СУМ-11)