несокрушимий
НЕСОКРУШИ́МИЙ, а, е, рідко.
Якого не можна знищити, зломити; незламний, нездоланний.
В цьому масиві хлібів Лазар Лаврінович відчував могутню, несокрушиму силу (О. Десняк);
З несокрушимим серцем, Боєць стальний рушниці і пера, В постійній боротьбі вогню не зменшив, б'ється (П. Усенко).
Словник української мови (СУМ-20)