несокрушимий
НЕСОКРУШИ́МИЙ, а, е, рідко. Якого не можна знищити, зломити; дуже стійкий.
В цьому масиві хлібів Лазар Лаврінович відчував могутню, несокрушиму силу (Десняк, Десну.., 1949, 223);
З несокрушимим серцем, Боєць стальний рушниці і пера, В постійній боротьбі вогню не зменшив, б’ється (Ус., Лави.., 1948, 39).
Словник української мови (СУМ-11)