несосвітенний

НЕСОСВІТЕ́ННИЙ, а, е, розм.

1. Який вражає своєю безглуздістю; позбавлений здорового розуму, розсудливості; несусвітній.

Зводити на сусідів несосвітенні наклепи.

2. Дуже сильний своїм виявом.

Знявся такий несосвітенний шарварок, що позбігалися з усієї околиці польські жовніри (О. Ільченко);

// Надто великий, значний.

Театр справжній: квитки коштують, мабуть, суму несосвітенну! (О. Полторацький).

Значення в інших словниках

1. несосвітенний — несосвіте́нний: въ мірѣ невиданный [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. несосвітенний — несосвіте́нний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
3. несосвітенний — Несусвітній, несвітський, несвітній, п. несамовитий <н. речі>, г. несотворенний <н. річ>; (як міра негативної якости) неприторенний <н. злодій>.  Словник синонімів Караванського
4. несосвітенний — див. дурний  Словник синонімів Вусика
5. несосвітенний — -а, -е, розм. 1》 Який вражає своєю безглуздістю; позбавлений здорового розуму, розсудливості; несусвітний. 2》 Дуже сильний своїм виявом. || Надто великий, значний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. несосвітенний — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
7. несосвітенний — Несосвіте́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. несосвітенний — НЕСОСВІТЕ́ННИЙ, а, е, розм. 1. Який вражає своєю безглуздістю; позбавлений здорового розуму, розсудливості; несусвітний. Вони [вороги] зводять на нас, зокрема на відносини між народами Радянського Союзу, несосвітенні наклепи (Рад. Укр., 25. XI 1956, 1).  Словник української мови в 11 томах