неспання
НЕСПА́ННЯ́, а́ння́, с.
Проводження часу без сну.
Мені тепер залізниця вадить таки просто своїм димом, задухою, протягами серед спеки, тіснотою, неспанням, пересадками серед ночі (Леся Українка);
Він був трохи блідий від неспання й страху (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)