неспання
НЕСПА́ННЯ́, а́ння́, с. Проводження часу без сну.
Мені тепер залізниця вадить таки просто своїм димом, задухою, протягами серед спеки, тіснотою, неспанням, пересадками серед ночі (Л. Укр., V, 1956, 408);
Він був трохи блідий від неспання й страху (Ле, Україна, 1940, 209).
Словник української мови (СУМ-11)