Словник української мови в 11 томах

неспання

НЕСПА́ННЯ́, а́ння́, с. Проводження часу без сну.

Мені тепер залізниця вадить таки просто своїм димом, задухою, протягами серед спеки, тіснотою, неспанням, пересадками серед ночі (Л. Укр., V, 1956, 408);

Він був трохи блідий від неспання й страху (Ле, Україна, 1940, 209).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. неспання — неспа́ння́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. неспання — -ання, с. Проводження часу без сну.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неспання — НЕСПА́ННЯ́, а́ння́, с. Проводження часу без сну. Мені тепер залізниця вадить таки просто своїм димом, задухою, протягами серед спеки, тіснотою, неспанням, пересадками серед ночі (Леся Українка); Він був трохи блідий від неспання й страху (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  4. неспання — БЕЗСО́ННЯ (довге перебування без сну); НЕСПА́ННЯ́ (проводження часу без сну). З туману почали виринати озброєні мокрі люди, з запаленими від безсоння очима, босі, погано вдягнені (О. Довженко); Щоб надолужити нічне неспання, вона трохи спочивала ще удень та вечориною (А. Кримський).  Словник синонімів української мови