несперечливий

НЕСПЕРЕ́ЧЛИ́ВИЙ, а, е. З яким можна легко зговоритися; який легко йде на згоду.

Кожний, кому "всенощна" припадала на вихідний день, зараз же домовлявся з несперечливим колегою про міньбу чергуваннями (Шовк., Людина.., 1962, 5);

Федот Іванович чоловік несперечливий. Свою правоту завжди ділом доводить (Рад. Укр., 28. XI 1961, 3).

Значення в інших словниках

1. несперечливий — неспере́чли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. несперечливий — див. покірний  Словник синонімів Вусика
3. несперечливий — -а, -е. З яким можна легко зговоритися; який легко йде на згоду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. несперечливий — НЕСПЕРЕ́ЧЛИ́ВИЙ, а, е. З яким можна легко домовитися; який легко йде на згоду. Кожний, кому “всенощна” припадала на вихідний день, зараз же домовлявся з несперечливим колегою про міньбу чергуваннями (Ю. Шовкопляс); Федот Іванович чоловік несперечливий. Свою правоту завжди ділом доводить (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
5. несперечливий — ЗГІ́ДЛИВИЙ (з яким легко дійти згоди), ЗГОВІ́РЛИВИЙ, ЗЛАГІДЛИ́ВИЙ, НЕСПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, ЗГО́ДЛИВИЙ рідко, ЛА́ГІДЛИВИЙ (ЛА́ГОДЛИВИЙ) рідко. Він знов був, як звичайно, чемний, лагідний, згідливий.. чоловік (І. Франко); — Якось тобі вдається, що тебе всі люблять.  Словник синонімів української мови
6. несперечливий — Несперечливий, -а, -е Уступчивый, покладистый. Я чоловік несперечливий. Нволынск. у.  Словник української мови Грінченка