неспокушений
НЕСПОКУ́ШЕНИЙ, а, е.
1. Який не має досвіду, знань потрібних у чому-небудь; недосвідчений, необізнаний.
Неспокушений хлоп замість того, щоб здивуватися на поставлене йому запитання і почати хитрі маскування, поклав собі наперед, що треба відпиратися (Д. Бедзик);
Мова актора .. перебуває часом в такому хаотичному стані, що навіть непідготовленому і неспокушеному глядачеві буває соромно за виконавця-актора (з мемуарної літ.).
2. перен. Не зваблений, не знаджений ким-, чим-небудь; незайманий, чистий.
Отець Вікентій .. стає навколішки і несе свою многотрудну молитву і неспокушену душу до мовчазного Христа... (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)