неспоріднений
НЕСПОРІ́ДНЕНИЙ, а, е.
Якому не властива спорідненість.
Мови в Україні можна класифікувати за різним принципом: автохтонні/неавтохтонні, споріднені/неспоріднені, функціонально активні/функціонально неактивні. (з наук. літ.);
Поява поетів-шістдесятників в Україні приблизно п'ять років після постання Нью-йоркської групи була явищем неспорідненим (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)